Відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням працедавця в інший населений пункт для виконання службового доручення на певний термін. При загранкомандировке такий населений пункт знаходитиметься в іншій країні.
При загранкомандировках, як і при відрядженнях по Україні, керуються трудовим законодавством і локальними нормативними актами і розпорядженнями керівника.
Норми єдиного підзаконного акту про службові відрядження -Инструкции № 59 обов'язкові для виконання тільки для підприємств, що фінансуються з бюджету. Інші ж, небюджетні і комерційні підприємства і організації усі організаційні питання відносно відряджень регулюють самостійно. Для цього вони затверджують локальний нормативний акт, наприклад Положення про службові відрядження або розділ в колдоговорі. У переважній більшості випадків при розробці положень, що регламентують питання організації відряджень, за основу приймають норми Інструкції № 59, але це не є обов'язковою умовою їх твердження.
Читайте повну версію статті "Готуємося до загранкомандировке" у відкритому доступі у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН № 46. Також ви дізнаєтеся про нюанси оформлення відрядження, про купівлю валюти і чи можна видати аванс працівникові для закупівлі ТМЦ у відрядженні за кордоном, а також про особливості відміни відрядження.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: бланки і шаблони договорів, формування звітності, бухгалтерський і податковий облік, законодавство і багато що інше, що необхідно для роботи бухгалтера!
