ДФС має право здійснювати перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у т.ч. після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4 ПКУ).
Своєю чергою, норми ПКУ не містять обмежень щодо проведення перевірок (або окремих їх видів) контролюючими органами залежно від місця обліку платника податків.
Відповідно до ст. 77 ПКУ, документальна планова перевірка повинна бути передбачена в плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Документальні позапланові перевірки проводяться контролюючими органами за наявності обставин, визначених у ст. 78 ПКУ.
Щодо обмежень у проведенні таких перевірок, то згідно з абз. 2 п. 78.2 ПКУ податківцям заборонено проводити документальні позапланові перевірки, передбачені пп.пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 ПКУ, у разі, якщо питання, котрі є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Податківці в ІПК від 12.12.2017 р. № 2940/6/99-99-12-02-04-15/ІПК нагадали: платник податків зобов'язаний за кожен установлений ПКУ звітний період, у якому виникають об'єкти оподаткування, або в разі наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Це застосовується до всіх платників податків, у т.ч. платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не передбачені.
