Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Податок на прибуток та ТЦУ: які зміни внесено до ПКУ

2 січня 2018, 14:10
585
0
Реклама

З 1 січня 2018 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII, який уносить зміни до низки норм ПКУ. Далі наведено стислий огляд новацій у частині податку на прибуток і ТЦУ.

Зокрема, не вважається безнадійною заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних із таким кредитором, й осіб, які перебувають із таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує 3 роки (пп. 14.1.11 ПКУ).

До того ж уточнено визначення «роялті» - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме - на будь-які літературні твори, твори мистецтва чи науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо-чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, що охороняються патентом, будь-які зареєстровані торгові марки (знаки на товари й послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (пп. 14.1.225 ПКУ).

Відкориговано збільшувальну різницю, наведену в пп. 139.3.3 ПКУ. Починаючи з 01.01.2018, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ;

2) на суму використання резерву у зв'язку з припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов'язаними з таким кредитором або перебувають із таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує 3 роки.

Сума використання резерву у зв'язку з припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених пп. 2 цього підпункту, не змінює фінансового результату до оподаткування.

Зміни були внесені й до пп. 139.3.4 ПКУ. Так, зменшити фінрезультат до оподаткування можна:

• на суму списання в попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначенихпп. 14.1.11 ПКУ;

• на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Також передбачено ось які новації у сфері трансфертного ціноутворення та податку на прибуток:

• уточнено, що перевірки за 2013-2014 рр. можна проводити, і такі перевірки проводяться відповідно до чинного на той час законодавства, а також уточнено, що норми про самостійні коригування контрольованих операцій у 2015 та 2016 рр. відбуваються за законодавчими нормами, що діяли в той час;

передбачено, що податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік, подається в 60-денний строк;

• для релігійних організацій передбачено, що відповідальність для них настає при порушенні законодавства, відповідно до якого вони зареєстровані, а також для включення до Реєстру неприбуткових організацій їм достатньо бути зареєстрованими згідно з профільним законодавством;

• уточнено, що обмеження стосовно операцій із низькоподатковими нерезидентами поширюються й на нерезидентів особливих організаційно-правових форм;

• до 1 січня 2020 року звільнено від оподаткування діяльність щодо використання газу метану вугільних родовищ;

• виключено вимогу щодо необхідності дотримання не низькоподаткового статусу нерезидента для розміщених «євробондів»;

• передбачено норму, яка зазначає, що платники єдиного податку сплачують податок на репатріацію в разі виплат на користь нерезидента.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини