Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Чи зберігається місце роботи за жінкою, яка укладає контракт на проходження військової служби

21 лютого 2018, 10:00
706
0
Реклама

Натепер може бути підставою припинення трудового договору призов або вступ працівника або власника - фізособи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч. 3 та 4 ст. 119 КЗпП.

Однак ч. 4 ст. 119 КЗпП, за якою надавалися додаткові гарантії працівникам, що були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжували військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше, ніж на строк укладеного контракту, зберігалося місце роботи, виключено на підставі Закону України від 06.12.2016 р. № 1769-VIII.

Понад те, ч. 12 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII встановлено, що жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Військова служба за контрактом осіб рядового складу та військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу є окремим видом військової служби та ніяк не належить до строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Оскільки жінка не була призвана та мобілізована на військову службу, не була військовозобов'язаною та не перебувала в запасі, а добровільно уклала контракт на проходження військової служби та взяла на себе зобов'язання, передбачені контрактом, тоді гарантії, передбачені ч. 3 ст.119 КЗпП, до неї не застосовуються.

Відповідні пояснення наводить Держаудитслужба в листі від 20.11.2017 р. № 25-18/627.

Також ця служба робить висновок, що наразі «особливого періоду» не запроваджено, як і не оголошено воєнного стану, оскільки особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Однак відмітимо, що Міноборони в листах від 20.10.2016 р. № 316/1/906 та від 18.10.2016 р. № 322/2/6917 наполягає: із початку оголошення вперше часткової мобілізації настав особливий період. Законодавством не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

ВАСУ в постанові від 16.02.2015 р. (справа № 800/582/14) зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Держпраці у разі звільнення з роботи осіб, які були призвані на віськову службу, уважає неправомірними такі дії роботодавців та наполягає на поновленні працівників на роботі.

До того ж наразі ч. 3 ст. 119 КЗпП зобов'язує роботодавця зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Держаудитслужба для аргументації своєї позиції новодить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.02.2017 р. у справі № 6-4228св16, в якій суд вказує, що на момент укладання контракту військовою частиною з позивачем, мобілізація не проводилася, так як закінчилася 17 серпня 2015 року, особливий стан не був запроваджений, як не був оголошений і воєнний стан.Тож оскільки особа була звільнена з роботи відповідно до її заяви від 28 вересня 2015 року, а часткова мобілізація відповідно до мобілізаційного плану закінчилася 17 серпня 2015 року, тому укладання військового контракту особою, що не була призвана на військову службу під час мобілізації, в особливий період, не передбачає збереження гарантій, визначених ст. 119 КЗпП.

Однак відмітимо, що судова практика з цього питання не так вже й однозначна.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини