Працівник отримав інвалідність - дії роботодавця

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надало роз'яснення щодо дотримання законодавства про працю відносно працівників, яким встановлена група інвалідності в частині створення їм відповідних умов праці чи звільнення у зв'язку з інвалідністю.

Факт установлення інвалідності не може бути підставою для звільнення працівника за п.2 ст.40 КЗпП, оскільки звільнення працівників з мотивів інвалідності заборонене законом. Водночас допускається звільнення інваліда у випадках, коли за висновком МСЕК стан його здоров'я перешкоджає виконанню профобов'язків або продовження трудової діяльності може призвести до погіршення здоров'я інваліда.

Якщо працівнику установили інвалідність роботодавець:

- повинен досконало проаналізувати рекомендації МСЕК з наведеними висновками про умови і характер праці у довідці до акту огляду МСЕК (форма № 157-1/о) або у повідомленні установи про результати огляду МСЕК (форма № 162/о);

Крім цих висновків, слід брати до уваги також індивідуальні програми реабілітації, оскільки ч.1 ст.17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" гарантує інвалідам право працювати саме з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

-повинен визначити можливість створення для нього належних умов праці;

Слід зазначити, що висновки МСЕК про умови і характер праці інвалідів є обов'язковими для роботодавців, таким чином, роботодавець повинен створити інвалідам умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК згідно вимог ст. 69 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.92 р. № 2801-XII та ст. 12 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.92 р. № 2694-XII. Оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника-інваліда, за що роботодавець нестиме відповідальність.

- задовольнити вимогу МСЕК , при висновку комісії, що працівник може працювати на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня у відповідності до вимог ст. 172 КЗпП.

У більшості випадків, рекомендації МСЕК пропонують перевести працівника на легшу роботу, яка відповідає рекомендаціям цієї комісії. Роботодавець зобов'язаний виконати таку умову у відповідності до ст. 170 КЗпП. Якщо можна установити умови "легшої роботи" у рамках посади, яку обіймає працівник, то йому пропонують залишитися на ній. Якщо ж ні - роботодавець підшукує підходящі вакантні посади та пропонує їх працівнику-інваліду. Слід зазначити, що переведення працівника на легшу роботу можливе тільки за його згодою.

- Звільнити працівника за п.2 ст.40 КЗпП лише в разі неможливості переведення його на іншу роботу або створення умов праці відповідно до висновку МСЕК. Так, коли працівнику-інваліду нічого запропонувати: характер і умови виконуваних профобов'язків відповідно до займаної посади не відповідають рекомендаціям МСЕК (відповідно він не може залишатися на своїй посаді), а вакантні посади, які б відповідали рекомендованим умовам праці, відсутні.

Отже, розірвання трудового договору за підставою п.2 ст. 40 КЗпП можливе у разі:

• відсутності вакантного робочого місця, посади, на які роботодавець повинен перевести працівника відповідно до медичного висновку;

• відмови працівника від переведення на іншу роботу згідно з рекомендаціями медичного висновку;

• якщо згідно з медвисновком працівник визнається непрацездатним і не визначаються види робіт, які він може виконувати в силу такої його працездатності та необхідності охорони його здоров'я.

Такі умови для звільнення працівників-інвалідів представлені у листі Мінпраці від 16.09.2010 р. № 294/13/116-10.

Разом з тим, процедура розірвання трудового договору за п. 2 ст. 40 КЗпП має певні нюанси, які роботодавцю необхідно знати та застосовувати.

По-перше, роботодавцю слід аргументувати "законність" звільнення працівника -інваліда за п.2 ст.40 КЗпП, оскільки працівник може оскаржувати рішення роботодавця в судовому порядку. Щоб аргументувати "законність" такого звільнення, роботодавець як мінімум повинен зібрати письмові докази того, що на підприємстві дійсно були відсутні посади, які може обіймати працівник-інвалід згідно з рекомендаціями МСЕК. Відповідно, необхідно проінформувати про це працівника. Рекомендовано, щоб він розписався про свою обізнаність. Відмову працівника розписатися роботодавець повинен зафіксувати у відповідному акті, який підписує два-три працівники підприємства.

Також роботодавець може звернутися за роз'ясненнями до МСЕК, яка установила інвалідність та винесла трудові рекомендації. Така комісія може надати більш конкретні рекомендації щодо умов роботи працівника-інваліда (наприклад, праця на умовах неповного робочого дня, тощо) або ж підтвердити, що він дійсно не в змозі виконувати певні роботи. Звісно, роботодавець повинен зберігати роз'яснення комісії.

По-друге, трудовим законодавством не передбачений строк, протягом якого роботодавець повинен попередити працівника про його звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП, але все-таки варто повідомити працівника про дату його звільнення. Слід врахувати, що звільнення за п.2 ст.40 КЗпП проводять лише за попередньою згодою профспілки. Для узгодження такого звільнення передбачені строки у відповідності до вимог ст.43 КЗпП.

По-третє, звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП- це звільнення з ініціативи роботодавця, тому звільнити працівника у період його тимчасової непрацездатності або відпустки неможливо (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

За загальним правилом із працівником у день звільнення проводять остаточний розрахунок у відповідності до вимог ст. 116 КЗпП.

При розірванні трудового договору за підставою, викладеною у п. 2 ст. 40 КЗпП, роботодавець виплачує вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до вимог ст. 44 КЗпП.

У трудовій книжці працівника здійснюють запис: "Звільнено у зв'язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, п. 2 ст. 40 КЗпП України".

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.