Представники Мінфіну нагадали: курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.
При цьому господарською одиницею за межами України вважається дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.
Водночас відповідно до П(С)БО 23, асоційоване підприємство - це підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.
У свою чергу згідно з П(С)БО 12, суттєвий вплив - це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:
- володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;
- представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;
- участь у прийнятті рішень;
- взаємообмін управлінським персоналом;
- забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.
Крім того Мінфін нагадав, що порядок визначення показників статей фінзвітності господарської одиниці за межами України визначено п. 10 П(С)БО 21.
Зазначений порядок застосовується лише до перерахунку фінзвітності тих господарських одиниць за межами України, які відповідають усім наведеним нижче ознакам класифікації, кількісні характеристики яких визначаються власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) підприємства відповідно до законодавства та установчих документів:
- операції з підприємством становлять незначну частку в обсязі діяльності господарської одиниці;
- основним джерелом фінансування діяльності господарської одиниці є доходи від власних операцій або місцеві позики;
- витрати на заробітну плату, матеріали та інші елементи операційних витрат господарської одиниці сплачуються або відшкодовуються переважно в іноземній валюті;
- оплата реалізованої господарською одиницею продукції (робіт, послуг) здійснюється переважно в іноземній валюті;
- рух грошових коштів підприємства відокремлено від поточної діяльності господарської одиниці за межами України і не зазнає прямого впливу її господарської діяльності.
З іншого боку, за словами фахівців Мінфіну, перекласифікація кредиторської заборгованості за позиками, отриманими українськими підприємствами від кредиторів-нерезидентів, що є асоційованими особами, без їх згоди в інструменти власного капіталу не передбачена НП(С)БО в Україні.
Див. лист Мінфіну від 01.03.2019 р. № 35210-06-5/6144 та лист ДФС від 12.03.2019 р. № 8008/7/99-99-15-02-02-17.
| Корисним на цю тему буде також наступний матеріал: "Операції з корпоративними правами нерезидента: валютне регулювання й облік" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та іншим документам інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть всі переваги послуг, що надаються. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
