Після запровадження загальнонаціонального карантину, а услід за ним - "податкових канікул" для бізнесу все частіше бухгалтери почали задаватися непростими зарплатно-фіскальними питаннями. Зокрема, чи можна не платити ЄСВ, ПДФО та військовий збір із зарплати під час карантину? Якщо звільнення немає, то як платити указані податки і збори, коли через "карантинну" відпустку відпрацьовано неповний місяць? Як відображати у звітності зарплату та неоплачувану "карантинну" відпустку? Чи зберігається за працівником страховий стаж на період неоплачуванної "карантинної" відпустки? Як заповнити ф. № 1 ДФ за І квартал, якщо у березні через неоплачувану відпустку до зарплати працівника застосували ПСП? Питання постають вже зараз, а контролери не поспішають з роз'ясненнями. Тому допоможемо ми. Детальні відповіді на ці зарплатно-карантинні питання із числовими прикладами та зразками заповнення звітності ви знайдете у аналітичному матеріалі "ЄСВ та зарплатні податки в період неоплачуваної відпустки на час карантину".
Коли ж говорити коротко, то відмітимо наступне:
- якщо працівнику за відповідний місяць було нараховано певну суму зарплатних виплат, то й ЄСВ, ПДФО та військовий збір доведеться нарахувати і сплатити. А все тому, що вельми очікувані Закони № 530 та № 533, які принесли послаблення для бізнесу на час карантину, аж ніяк не передбачають жодних "податкових канікул" для роботодавців в частині сплати обов'язкових нарахувань єдиного внеску та обов'язкових утримань із зарплати. З цього приводу нещодавно і НБУ наголосив, що під час карантину банки продовжують контролювати сплату ЄСВ із зарплати;
- якщо заробіток за місяць, в якому була неоплачувана "карантинна" відпустка, менший за 4723 грн (мінімальну зарплату), то ЄСВ потрібно нарахувати за "мінзарплатним" правилом. Тобто слід розрахувати різницю між мінімальною зарплатою (4723 грн) і фактично нарахованим роботодавцем заробітку за місяць і донарахувати на неї ЄСВ (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Окрім того слід нарахувати ЄСВ і на фактично нараховану суму зарплати (яка менша за 4723 грн). Таким чином, за місяць сумарно роботодавець за найманого працівника має нарахувати 1039,06 грн (4723 грн х 22%). Але і тут є винятки;
- у Звіті з ЄСВ перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати на час карантину слід відобразити в таблиці 6;
- якщо у працівника завдяки "карантинній" відпустці виникло право на ПСП лише в одному з місяців кварталу, то в податковому розрахунку за ф. №1ДФ слід заповнювати лише один рядок, в якому вказати відповідну ознаку пільги.
І в поточній діяльності, і в критичних ситуаціях більше інформації щодо ефективної практики бухгалтерського та податкового обліку можна почерпнути в професійному рішенні для бухгалтера - одному інструмент із безліччю можливостей для бухгалтера та аудитора. Спробуйте прямо зараз і отримуйте рішення на свої питання.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
